Біографія Олександра Пушкіна

Олександр Сергійович Пушкін народився 6 червня 1799 року в Москві, у дворянській родині зі старовинним родоводом. Його батько Сергій Львович був освіченою людиною й любив літературу, а мати Надія Осипівна походила з роду Абрама Ганнібала — африканця, який став наближеним Петра І. Саме цим родинним корінням Пушкін дуже пишався.

Дитинство майбутнього поета минало між Москвою, Петербургом і маєтком бабусі Захарове. Велику роль у його вихованні відіграла няня Арина Родіонівна, яка розповідала народні казки, легенди й пісні. Саме ці дитячі враження згодом стали основою багатьох його казкових творів.

У 1811 році Пушкін вступив до Царськосельського ліцею — одного з найкращих навчальних закладів того часу. Саме там розкрився його поетичний талант. Уже в ліцейські роки він писав вірші, які високо оцінили відомі літератори, зокрема Гаврило Державін.

Після завершення навчання у 1817 році Пушкін почав працювати в Колегії закордонних справ, але державна служба його мало приваблювала. Натомість він активно писав, спілкувався з літераторами та створював твори, які швидко зробили його відомим.

У 1820 році вийшла поема «Руслан і Людмила», яка принесла йому широку популярність. Однак через вільнодумні вірші й критику влади поета відправили на заслання на південь імперії.

Під час південного заслання Пушкін побував у Кишиневі, Одесі, Криму та на Кавказі. Саме в цей період він написав «Кавказького бранця», «Бахчисарайський фонтан» і почав працювати над романом у віршах «Євгеній Онєгін».

У 1824 році його заслали до родового маєтку Михайлівське. Цей період став дуже важливим для його творчості. Тут він завершив драму «Борис Годунов» і написав багато поезій.

У 1826 році після помилування імператором Миколою І Пушкін повернувся до літературного життя.

У 1831 році він одружився з Наталією Гончаровою. У шлюбі народилося четверо дітей. У цей час Пушкін створює свої найвідоміші прозові та казкові твори.

Саме в 1830-х роках з’явилися його знамениті казки: «Казка про царя Салтана», «Казка про рибака і рибку», «Казка про золотого півника», «Казка про попа і його робітника Балду». Ці твори стали класикою дитячої літератури.

Окрім казок, Пушкін написав історичний роман «Капітанська дочка», повість «Пікова дама», поему «Мідний вершник» і завершив «Євгенія Онєгіна».

Останні роки життя були складними: фінансові труднощі, тиск цензури, придворні інтриги й конфлікти виснажували поета.

У 1837 році через образу честі він викликав на дуель Жоржа Дантеса. Під час поєдинку Пушкін був смертельно поранений.

Помер Олександр Пушкін 10 лютого 1837 року в Санкт-Петербурзі у віці 37 років.

Сьогодні Пушкін вважається одним із найвидатніших письменників у світовій літературі. Його творчість залишається живою, а казки, вірші та романи читають і люблять уже багато поколінь.