Біографія Божени Немцової

Божена Немцова, уроджена Барбора Новотна, — одна з найвидатніших чеських письменниць XIX століття, засновниця сучасної чеської прози та авторка численних казок, повістей і оповідань. Її творчість стала важливою частиною національного відродження Чехії .

Народилася Божена 4 лютого 1820 року у Відні. В офіційних документах згадується лише її мати — чеська прачка Терезія Новотна. Через кілька місяців після народження дівчинки мати вийшла заміж за Йоганна Панкла, і родина переїхала до Ратиборжиць, де служила в маєтку герцогині Заганьської.

Досі точаться суперечки щодо її походження. За однією з версій, Барбора могла бути позашлюбною донькою самої герцогині та австрійського державного діяча князя Меттерніха. Проте достеменно це так і не було підтверджено.

Великий вплив на виховання майбутньої письменниці мала її бабуся Магдалена Новотна. Саме вона прищепила онуці любов до чеської мови, народної історії, казок, пісень і традицій. Образ бабусі назавжди залишився одним із найсвітліших у пам’яті Божени й згодом став основою для її найвідомішого твору.

Навчалася Барбора у школі в Чеській Скаліці, а пізніше виховувалася в родині управителя маєтку Августина Гоха. Саме там вона відкрила для себе твори великих письменників і захопилася романтичною літературою. Попри лише початкову освіту, завдяки наполегливості вона стала дуже освіченою й начитаною.

У сімнадцять років Барбора вийшла заміж за чиновника Йозефа Немця, який був значно старшим за неї. Їхній шлюб не був простим, але в родині народилося четверо дітей.

Через часті службові переведення чоловіка Божена побачила багато різних куточків Чехії. Це дало їй змогу глибше пізнати життя простого народу, його звичаї, працю та труднощі.

У 1842 році, перебуваючи в Празі, вона познайомилася з відомими діячами чеського національного відродження. Саме тоді Божена зрозуміла, що їй потрібно багато вчитися, і активно взялася за самоосвіту.

Свій літературний шлях вона розпочала у 1843 році з вірша «Чеським жінкам». Саме тоді вперше з’явилося її літературне ім’я — Божена Немцова. Згодом вона залишила поезію та повністю присвятила себе прозі.

Однією з перших серед чеських письменників Божена звернулася до народної казки. На основі фольклору вона створила цикл «Народні казки й перекази», що виходив у семи томах у 1845–1848 роках. Її казки вирізнялися живою народною мовою, багатством прислів’їв, легенд і глибокою народною мудрістю.

У цей же період вона активно писала нариси, повісті й публіцистичні твори, у яких захищала простий народ і виступала за соціальну справедливість.

Революційні події 1848 року Божена підтримала всім серцем. Вона відкрито виступала за права селян, свободу народу й демократичні зміни. Через це її родина зазнавала переслідувань, а матеріальне становище значно погіршилося.

Одним із найболючіших ударів у її житті стала смерть старшого сина Гінека у 1853 році. Саме в цей важкий час вона почала працювати над своєю найвідомішою повістю — «Бабуся».

Книга «Бабуся», видана у 1855 році, стала справжньою класикою чеської літератури. У ній Божена з великою любов’ю описала сільське життя, народні традиції, працю та родинні цінності. Цей твір і досі вважається одним із найважливіших у чеській літературі.

Пізніше вона написала й інші відомі твори: «Дика Бара», «Карла», «Сестри», «Гірське село», «У замку і під замком» та багато інших.

В останні роки життя Божена багато хворіла й жила в бідності, але навіть тоді не припиняла творити. Вона мріяла видати казки слов’янських народів і працювала над новими творами.

Померла Божена Немцова 21 січня 1862 року в Празі. Її поховали на Вишеградському кладовищі, а її творчість назавжди увійшла до золотого фонду чеської літератури.