Зміїний король

Давно-предавно, служила у одного злого та жадібного селянина бідна дівчина на ім’я Єленка. Її скупий пан змушував її виконувати всю роботу, щоб не платити іншим людям.
Єленка була сиротою, тому їй доводилося терпіти все, що вигадували для неї селянин або селянка. Вона доглядала за худобою, прибирала в домі, коротше кажучи, робила все, що їй наказували.
Одного вечора вона зайшла до стайні, щоб доїти корів, як зазвичай. Раптом вона почула дивний звук і помітила, що щось повзає в кутку. Вона підійшла ближче і побачила змію з золотою короною на голові. Після початкового страху вона помітила, що змія дивиться на відро молока.
„Ти, напевно, маєш спрагу, так?“ — сказала вона, нахиливши до нього відро. Змія підповзла до відра і почала пити. Вона, мабуть, мала величезну спрагу, адже пила стільки, що, здавалося, навіть не могло вміститися в змію. Єленка була рада, що допомогла спраглій змії, хоча й боялася, як її за це покарають. Селянка завжди ретельно стежила за кількістю молока. Але сталося дивне: у відрі було навіть більше молока, ніж зазвичай! Навіть сувора селянка задоволено усміхалася, коли Єленка принесла молоко.
Відтоді кожного вечора і щоранку до хліва підповзав змій з коронкою. Єленка щоразу давала йому молока, і якимось чарівним чином усе, що зміїний король випив, знову з’являлося у відрі, а до того ж ще й щось додаткове. Так тривало кілька років, і тим часом Єленка росла в красі. Коли вона досягла повноліття, в селі зустріла дуже доброго хлопця Юрка, який закохався в неї. І відбулося весілля. Під час весільного бенкету раптом, ні з того ні з сього, до нареченої Єленки підповз зміїний король. Він скинув з голови свою золоту коронку і відплазував геть.
Єленка поклала коронку зміїного короля до гаманця, і в ту мить проявилося ще одне чаклунство зміїного короля. Усі витрачені гроші завжди знову з’являлися в гаманці, а з ними й щось додаткове. Еленка, хоч і працювала з дитинства та не знала багато любові, але відтепер її більше не турбував брак грошей, а любов’ю її оточував її чоловік Юрко, а згодом і їхні діти.
Інші цікаві казки
Авраам і Божа обітниця (Старий завіт)
Колись давно жив чоловік на ім’я Авраам (спочатку його звали Аврам). Він жив зі своєю дружиною Сарою (Сараї) в місті Харан. Авраам любив Бога і завжди слухав Йо...
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна....
Ранець, шапочка та ріжок
Жили колись три брати. Стали вони все біднішати і біднішати, і, нарешті, так збідніли, що довелося їм зовсім голодувати,– не було в них навіть і шматка хліба, щ...
Адам і Єва (Старий завіт)
Бог створив чоловіка на ім’я Адам і поселив його в красивому саду, який називався Едем. У цьому саду було багато дерев із смачними плодами. Бог сказав Адамов...
Народження Ісуса Христа (Новий завіт)
Дуже давно, у місті Назарет, жила молода жінка на ім’я Марія. Вона була добра і любила Бога. Одного дня до неї з’явився ангел Гавриїл і сказав: Не бійся, Маріє!...
Про дідову дочку та бабину дочку
Був собі дід та баба, і було в них дві дочки: дідова дочка й бабина дочка. Дідова ж дочка була така добра та роботяща, все робила, що їй наказувано, а бабина до...

Додати коментар