Жаби, які бажали короля

В одному ставку жили жаби. Вони там жили дуже добре, нічого їм не бракувало, і тому почали нудьгувати та вигадувати різні дурниці. Тоді їм спало на думку, що їм потрібен король. Вони негайно почали голосно квакати, щоб привернути увагу бога Діа.

Зевс почув голосне квакання, розсунув хмари і подивився на ставок. Жаби там стрибали і голосно кричали до неба.

«Що тут відбувається? Чому ви так голосно квакаєте?» запитав Зевс.

«Ми хочемо мати свого короля, щоб він нами правив», – відповіли жаби.

І тоді Зевс лише знизав плечима і послав їм короля. Він був такий великий, що коли впав на поверхню ставка, пролунало оглушливе плюскіт. Жаби так злякалися, що сховалися під воду.

Кілька днів біля ставка панувала незвичайна тиша. Жаби ховалися під водою і боялися вийти назовні. Лише через кілька днів одна з жаб наважилася і виглянула з води. На поверхні плавала велика колода.

«Наш король справді великий», – квакнула.

Цікаві жаби повільно одна за одною також прийшли подивитися. Вистрибнули на колоду і ретельно її оглядали. Потім почали стрибати на неї, плескати по ній ногами і насміхатися з неї.

«Пане королю, ви такий ледачий товстун», – реготали жаби.

Зевс бачив це з небес і лише хитав головою. Дурні жаби, не вміють поводитися, подумав він, але залишив це без уваги.

Так жаби розважалися кілька днів, поки колода їм не набридла. І почали знову квакати свої прохання і кликати бога Діа.

Зевс поглянув на жабок, дуже роздратований, що його будять так рано.

«Ну що знову? Не можете свої прохання передати своєму королю?» сердився Зевс.

«Могутній Діе, наш король ні на що не годиться,» скаржилися жаби. «Він жахливо ледачий, нічого не робить і взагалі тут не вирішує. До того ж він м’який, нікого не карає, хіба це король?»

«Добре, пошлю вам іншого короля,» вирішив Зевс.

І що обіцяв, те виконав. Послав жабам лелеку. Лелека не був найкращим королем, якого жаби собі уявляли. Він їх переслідував і намагався з’їсти. Жаби не могли без страху навіть пройтися очеретом. Скрізь на них чатував голодний лелека, щоб схопити їх у дзьоб.

«Діа, діа, ква, ква, ква, допоможи нам!» — знову кричали жаби, але Зевс дуже на них сердився.

Перший король здавався їм занадто м’яким і ледачим, тож тепер нехай мають злого короля, якщо не хотіли доброго.