З коня верблюд

Один кінь, на ім’я Климко, був дуже невдоволений своєю долею. Він гнівався на господаря за те, що чоловік сідлом натирав йому спину, за те, що доводилося тяжко працювати. Підійшов якось увечері кінь до річки води напитися й побачив своє відображення. Затужив гривастий ще більше: здалося Климкові, що він зовсім негарний. Побачивши на воді витонченого лебедя, кінь подумав: – От якби мав таку шию, як у цього птаха, й голова стала трохи меншою, ніж зараз, а ноги були б довші й тонші, ніж є, щоб швидше бігати, тоді було б добре. А щоб чоловік не стирав сідлом спину, нехай би в мене росло природне сідло! Щодня мріяв кінь про те, щоб трохи змінитися, щоб прокинутись якось уранці зовсім не схожим на себе теперішнього. І трапилося диво! Одного разу Климко розплющив очі і, дійсно, відчув себе іншим. Гривастий зрадів і побіг до товаришів, похвалитися перед ними красою. На пасовиську він помітив табун коней, помчав туди. Тварини побачили, що до них наближається якесь невідоме чудовисько з двома горбами на спині, збентежено заіржали й кинулися тікати, хто куди. Климко виявився справжнім верблюдом, але ні він, ні інші коні про це не знали. Бідолаха здивувався й загукав: – Гей! Стійте! Почекайте! Куди тікаєте? Хіба не впізнали? Я ж той самий гнідий, що з вами вчора пасся. Коні і слухати не хотіли. Вони бігли, не озираючись. Верблюд спочатку кинувся за ними, але потім зупинився й подумав: Що за дивина? З якої причини друзі повтікали? Можливо я налякав їх? Чи, може, позаздрили красі й не хочуть більше спілкуватися? Озирнувся Климко: жодної живої істоти поряд не було. Залишившись на самоті, він засумував: Що це означає? – міркував собі. – Невже я такий страшний, що приятелі порозбігалися наполохані? Опустивши голову, верблюд попрямував до річки напитися води. Щойно він нахилився, як побачив власне відображення. Климко сам себе злякався й кинувся тікати від водойми. А коли схаменувся, зрозумів, у чому річ, і пошкодував, що колись бажав змінитися та нарікав на долю. Але було вже пізно. Ось так з’явилися на світі двогорбі верблюди.
Інші цікаві казки
Авраам і Божа обітниця (Старий завіт)
Колись давно жив чоловік на ім’я Авраам (спочатку його звали Аврам). Він жив зі своєю дружиною Сарою (Сараї) в місті Харан. Авраам любив Бога і завжди слухав Йо...
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна....
Ранець, шапочка та ріжок
Жили колись три брати. Стали вони все біднішати і біднішати, і, нарешті, так збідніли, що довелося їм зовсім голодувати,– не було в них навіть і шматка хліба, щ...
Адам і Єва (Старий завіт)
Бог створив чоловіка на ім’я Адам і поселив його в красивому саду, який називався Едем. У цьому саду було багато дерев із смачними плодами. Бог сказав Адамов...
Народження Ісуса Христа (Новий завіт)
Дуже давно, у місті Назарет, жила молода жінка на ім’я Марія. Вона була добра і любила Бога. Одного дня до неї з’явився ангел Гавриїл і сказав: Не бійся, Маріє!...
Про дідову дочку та бабину дочку
Був собі дід та баба, і було в них дві дочки: дідова дочка й бабина дочка. Дідова ж дочка була така добра та роботяща, все робила, що їй наказувано, а бабина до...

Додати коментар