З коня верблюд

Один кінь, на ім’я Климко, був дуже невдоволений своєю долею. Він гнівався на господаря за те, що чоловік сідлом натирав йому спину, за те, що доводилося тяжко працювати. Підійшов якось увечері кінь до річки води напитися й побачив своє відображення. Затужив гривастий ще більше: здалося Климкові, що він зовсім негарний. Побачивши на воді витонченого лебедя, кінь подумав: – От якби мав таку шию, як у цього птаха, й голова стала трохи меншою, ніж зараз, а ноги були б довші й тонші, ніж є, щоб швидше бігати, тоді було б добре. А щоб чоловік не стирав сідлом спину, нехай би в мене росло природне сідло! Щодня мріяв кінь про те, щоб трохи змінитися, щоб прокинутись якось уранці зовсім не схожим на себе теперішнього. І трапилося диво! Одного разу Климко розплющив очі і, дійсно, відчув себе іншим. Гривастий зрадів і побіг до товаришів, похвалитися перед ними красою. На пасовиську він помітив табун коней, помчав туди. Тварини побачили, що до них наближається якесь невідоме чудовисько з двома горбами на спині, збентежено заіржали й кинулися тікати, хто куди. Климко виявився справжнім верблюдом, але ні він, ні інші коні про це не знали. Бідолаха здивувався й загукав: – Гей! Стійте! Почекайте! Куди тікаєте? Хіба не впізнали? Я ж той самий гнідий, що з вами вчора пасся. Коні і слухати не хотіли. Вони бігли, не озираючись. Верблюд спочатку кинувся за ними, але потім зупинився й подумав: Що за дивина? З якої причини друзі повтікали? Можливо я налякав їх? Чи, може, позаздрили красі й не хочуть більше спілкуватися? Озирнувся Климко: жодної живої істоти поряд не було. Залишившись на самоті, він засумував: Що це означає? – міркував собі. – Невже я такий страшний, що приятелі порозбігалися наполохані? Опустивши голову, верблюд попрямував до річки напитися води. Щойно він нахилився, як побачив власне відображення. Климко сам себе злякався й кинувся тікати від водойми. А коли схаменувся, зрозумів, у чому річ, і пошкодував, що колись бажав змінитися та нарікав на долю. Але було вже пізно. Ось так з’явилися на світі двогорбі верблюди.
Інші цікаві казки
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна....
Троє поросят
Були собі на світі троє поросят. Троє братів. Всі однакові на зріст, кругленькі, рожеві, з однаковими веселими хвостиками. Навіть імення в них були схожі. Зв...
Казка як зайчик лікував зубки
В одному зеленому лісі жив маленький Зайчик. Він був веселим, непосидючим і страшенно нетерплячим. Щойно вранці розплющував очі, як одразу вистрибував із ліжечк...
Казка "Колючка та обійми: історія одного їжачка"
Їжачок дуже любив осінню тишу. Йому подобалося сидіти біля озера й милуватися тим, як яскраво-червоні та жовті листочки влаштовують між собою змагання: хто з ни...
Казка Зайчик Пуня більше не боїться дитячого садка
У затишному лісі під пухнастою розлогою ялиною стояв будиночок із круглим дахом. У ньому жив маленький зайчик на ім'я Пуня. Він був дуже кмітливим: умів сам...
Казка Жабка-мандрівниця
Жила собі на світі жабка-скрекотушка. Сиділа вона на болоті, ловила комарів та мошок, а навесні голосно скрекотала разом зі своїми подругами. І прожила б вона т...

Додати коментар