Видірвихвіст

Побачив Заєць Вовка без хвоста. Пішов його слідами і знайшов… вовчий хвіст у капкані. Ось воно у чому справа!

Витягнув Заєць вовчий хвіст із капкана. Налетіла на Зайця Сорока-пліткарка.

– Звідки у тебе вовчий хвіст, Косоокий?

– Я його у Вовка видірвав! – Збрехав Заєць.

– Як же це ти посмів? – здивувалася Сорока.

– Та дуже просто! Побився я сьогодні вранці з сірим волоцюгою – не захотів він зі мною першим привітатись! Вдарив його раз – другий, повалив на землю, нам’яв йому боки. Попросив він у мене пробачення: Не бий мене Зайчику! Не бий! Ну, я його бити не став, а хвіст відірвав. На пам’ять!

Рознесла Сорока на весь ліс новину про заячу сміливість:

– Заєць Вовку хвіст відірвав! Заєць Вовку хвіст відірвав! Сама бачила!

Повірили звірі. Та й як не повірити, коли Заєць лісом ходить, вовчим хвостом розмахує, комарів відганяє.

Прозвали звірі Зайця Відірвихвостом. Стали всі від нього свої хвости ховати.

Найбільше Лисиця занепокоїлася.

– У мене хвіст найкрасивіший у лісі! Шкода такого хвоста позбутися!

Зустріла Лисиця Ведмедя.

– Біжимо швидше з цього лісу, поки Вирвихвіст нам хвости не повідривав.

– А мені відривати нема чого. У мене хвіст ґудзиком! – відповів Ведмідь. – Краще зайця попрошу, щоб він на сільського пса Бровка страху нагнав. Тривожить він мене, гавкає ночами – спати мені не дає.

– Буде зроблено! – пообіцяв Вирвихвіст Ведмедеві і пішов у село.

– Ну й перепаде Бровкові! – вирішили звірі у лісі. – Бути йому без хвоста!

Заєць повернувся до лісу ні живий ні мертвий. Тремтить як листок осиковий. Заїкається.

– Що з тобою сталося, Косоокий? Відповідай! – обступили його звірі.

– Стра-стра… хо… хо…

– Не розуміємо, говори до ладу!

– Стра-стра-ховисько! – промовив нарешті Заєць.

– Що за страховисько? – захвилювалися звірі. – Де?

Але Видірвихвіст був так наляканий, що нічого не міг до ладу розповісти. Ледь-ледь зібрався з духом і тремтячою лапкою намалював на камені Півня.

Зрозуміли звірі, кого він по дорозі зустрів і кого так злякався. Півня! Ха-ха-ха! Півня!

Але прізвисько Видірвихвіст так за Зайцем і залишилося…