Видірвихвіст
Побачив Заєць Вовка без хвоста. Пішов його слідами і знайшов… вовчий хвіст у капкані. Ось воно у чому справа!
Витягнув Заєць вовчий хвіст із капкана. Налетіла на Зайця Сорока-пліткарка.
– Звідки у тебе вовчий хвіст, Косоокий?
– Я його у Вовка видірвав! – Збрехав Заєць.
– Як же це ти посмів? – здивувалася Сорока.
– Та дуже просто! Побився я сьогодні вранці з сірим волоцюгою – не захотів він зі мною першим привітатись! Вдарив його раз – другий, повалив на землю, нам’яв йому боки. Попросив він у мене пробачення: Не бий мене Зайчику! Не бий! Ну, я його бити не став, а хвіст відірвав. На пам’ять!
Рознесла Сорока на весь ліс новину про заячу сміливість:
– Заєць Вовку хвіст відірвав! Заєць Вовку хвіст відірвав! Сама бачила!
Повірили звірі. Та й як не повірити, коли Заєць лісом ходить, вовчим хвостом розмахує, комарів відганяє.
Прозвали звірі Зайця Відірвихвостом. Стали всі від нього свої хвости ховати.
Найбільше Лисиця занепокоїлася.
– У мене хвіст найкрасивіший у лісі! Шкода такого хвоста позбутися!
Зустріла Лисиця Ведмедя.
– Біжимо швидше з цього лісу, поки Вирвихвіст нам хвости не повідривав.
– А мені відривати нема чого. У мене хвіст ґудзиком! – відповів Ведмідь. – Краще зайця попрошу, щоб він на сільського пса Бровка страху нагнав. Тривожить він мене, гавкає ночами – спати мені не дає.
– Буде зроблено! – пообіцяв Вирвихвіст Ведмедеві і пішов у село.
– Ну й перепаде Бровкові! – вирішили звірі у лісі. – Бути йому без хвоста!
Заєць повернувся до лісу ні живий ні мертвий. Тремтить як листок осиковий. Заїкається.
– Що з тобою сталося, Косоокий? Відповідай! – обступили його звірі.
– Стра-стра… хо… хо…
– Не розуміємо, говори до ладу!
– Стра-стра-ховисько! – промовив нарешті Заєць.
– Що за страховисько? – захвилювалися звірі. – Де?
Але Видірвихвіст був так наляканий, що нічого не міг до ладу розповісти. Ледь-ледь зібрався з духом і тремтячою лапкою намалював на камені Півня.
Зрозуміли звірі, кого він по дорозі зустрів і кого так злякався. Півня! Ха-ха-ха! Півня!
Але прізвисько Видірвихвіст так за Зайцем і залишилося…
Інші цікаві казки
Ранець, шапочка та ріжок
Жили колись три брати. Стали вони все біднішати і біднішати, і, нарешті, так збідніли, що довелося їм зовсім голодувати,– не було в них навіть і шматка хліба, щ...
Русалка в ставі
Жив собі на світі мірошник; він жив разом із своєю дружиною в повному достатку. Грошей і всякого майна було у них вдосталь, і із року в рік достаток у них збіль...
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна. В пасіці ст...
Про дідову дочку та бабину дочку
Був собі дід та баба, і було в них дві дочки: дідова дочка й бабина дочка. Дідова ж дочка була така добра та роботяща, все робила, що їй наказувано, а бабина до...
Розумна Ельза
Жила собі людина, і була у неї донька, звали її Розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже: – Час би віддати її заміж. – Так, – сказала мати, – як...
Богатир на лимані
В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибальчив. Коли він став уже парубком, то батько його взяв з собою на л...
Додати коментар