Казка:

Вавилонська вежа (Старий завіт)

2

Після Великого Потопу люди почали жити на землі знову. Вони говорили однією мовою і розуміли одне одного.

Якось вони вирішили: Збудуймо велике місто і вежу, яка сягне самого неба. Тоді ми станемо відомими і завжди будемо разом.

Люди почали будувати місто і високу вежу. Вони хотіли, щоб про них знали всі, але забули, що потрібно слухати Бога.

Бог бачив, що люди стали занадто гордими і не думають про Нього. Щоб вони не закінчили вежу, Бог зробив так, що кожен почав говорити різною мовою. Вони більше не розуміли одне одного.

Через це будівництво зупинилося, і люди розійшлися по всій землі. Місто назвали Вавилон, що означає змішання, тому що там Бог змішав мови людей.

Що ми можемо навчитися?

Гордощі та бажання слави можуть віддаляти нас від Бога. Бог хоче, щоб ми працювали разом, але завжди пам'ятали про Нього. Різноманітність мов та культур є частиною Божого плану.

Сподобалось? Поділись з друзями:

Додати коментар

Інші цікаві казки