В їжаковім вітряку
В день врожаю так і сяк
Змайстрував їжак вітряк:
Стіни дранкою покрив,
Крила з лубу поробив.
Вітер вдарив із борів,
Вітер крила закрутив –
І посипалась мука
У приполи * їжака;
І на радощах їжак –
Руки в боки – і в гопак!
На вітряк тюпком, бігом
Звір посунув із зерном.
Два мішки ведмідь приніс, –
Ледве-ледве в двері вліз.
Борсучище-лежебок
Притаскав один мішок,
У куток мішок поклав
І на ньому задрімав.
Потім всунувсь в шубі кріт.
Хоч і лився з нього піт,
Але він волік овес –
На кисіль піде увесь.
Цап з цапихою удвох
Принесли сухий горох,
Бо з горохом пиріжки
Полюбляють їх дітки.
Зайця теж не брала лінь –
В торбі він приніс ячмінь.
Свині ж возять на возах
Кукурудзу в качанах,
Бо її вродило так,
Що не вмістиш і в вітряк.
Хитруватий злодій-лис
Лантух гречки тихо вніс,
Поклонився низько всім:
– Я уже м'ясця не їм,
Перейшов на пампушки,
На гречані галушки. –
Та озвавсь з коша їжак:
– Ой не так, не так, не так!
Ще сьогодні хижий лис
У зубах куріпку ніс! –
Як розсердиться кабан:
– Знову, лисе, за обман!
Ти і гречку десь украв,
Бо не сіяв, не орав! –
Лис мерщій із вітряка,
Кинув гречку в їжака.
Запитав усіх їжак:
– Може, зробимо отак:
Для куріпчиних дітей
Змелем лантух гречки цей?
– Згода! Зробимо отак! –
Загукав увесь вітряк. –
А підступних злодіяк
Ми не пустим на вітряк! –
Вітер вдарив із борів,
Вітер в крилах загудів,
Вітер крила закрутив, –
І муки тугий струмок
Ллється зразу у мішок.
Знов не витримав їжак –
Потягнуло на гопак,
А за ним ведмідь присів, –
Закружляв танок звірів,
Всюди стукіт, всюди гук,
Аж прокинувся борсук:
– Не жалійте, звірі, ніг! –
Крикнув він і спати ліг.
З їжачихою їжак
Ходить кругом так і сяк.
Із крота вже ллється піт –
Не жаліє кріт чобіт:
– Гей, давай, давай, давай
І на щастя, й на врожай! –
Цап з цапихою удвох
Весь розсипали горох,
А вітряк все хить та хить –
Це танцює так ведмідь:
– Ось ударте ще отак,
Щоб гойднувся весь вітряк! –
Навіть заєць із дітьми
Б'є підлогу чобітьми:
Лис вже зайця не ляка,
А в мішки тече мука,
А в мішки тече мука!
*Приполи – поли одягу, завернуті так, щоб у них можна було що-небудь покласти.
Інші цікаві казки
Як маленький їжачок школу полюбив
У великій родині їжачків настав кінець літа. Сонце ще лагідно пригрівало землю, пахли гриби й достиглі ягоди, а мама-їжачиха лагідно збирала своїх дітей до школ...
Кобиляча голова
Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвідки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийде...
Два брати
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У м...
Як Братчик Кролик впорався з маслом
Були колись часи, – говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, – були колись часи – усі звірі жили дружно, як добрі сусіди...
Коржик
Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже: – Спечи мені, старенька, хлібця! А баба каже: – Не спечу, бо нема борошна! – Та,– каже дід,– піди в комору,...
Аби гроші – гріха не буде
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе....

Додати коментар