Стрижено! Стрижено!
Їхав чоловік з жінкою полем. Було це літом, саме о тій порі, як на полі так хороше, так весело та любо, що й додому не хочеться. Їхали вони доріжкою поміж пашнею. Кобила тюпає собі помаленьку, а лоша попереду – вскубне трохи травиці, зробить вибрика та й далі. Дивиться чоловік – хтось на ниві ячмінь покосив.
– Дивись,– каже,– жінко, вже й ячмінь покошено.
А жінка каже:
– Стрижено.
Були вони в кума в гостях, так ще там жінка чогось розприндилась. Чоловік подививсь на неї та й каже:
– Оп'ять?
А вона скопилила писок та й одвітує:
– Оп'ять.
– Жінко,– став він ізнов казати,– мовчи, коли хоч!..
– Чого я буду мовчати?
– А чого ж ти перечиш: стрижено, коли воно кошено. А вона ізнов:
– Ні, стрижено!
– Ой, та будеш бита, кажуть тобі: кошено!
– Стрижено!
Чоловік зупинив кобилу. Зліз він з воза та й питає, держ батіг наготові:
– Чи кошено?
– Стрижено!
– Злізь з воза! – гримнув на неї чоловік.
А вона:
– Не злізу!
– Геть з воза, кажуть тобі!
– Не злізу я з воза… Чого я злізатиму?
– Злазь, тоді побачимо, чи кошено!
А вона ізнов:
– Стрижено!
– Брешеш, кошено! – закричав чоловік та й почав її стрить батогом. Чустрить[1] та приговорює:
– Кажуть тобі: кошено! Кажуть тобі: кошено!
Бісова баба аж пищить під батогом та знай своє грає:
– Стрижено! Стрижено!
Кобила, почувши, як чоловік трактує батогом свою жінку, стала комизиться, трохи воза не перекинула; побігла б, так хазяїн в одній руці віжки держить.
Бачить чоловік, що з цього дива не буде пива, сів на та й поїхав далі.
– Ось постривай,– каже,– приїдемо до господи, буде в не кошено!
– Стрижено!
– Буде й кошено!
– Стрижено!
– Постривай! Постривай! Буде й кошено!
Приїхали додому. Став питать чоловік жінку:
– Чи кошено?
А вона ізнов:
– Стрижено!
Піймав він її за космаки та й потаскав до комори.
– Кажи, чи кошено?
– Стрижено!
– Ось постой же! – каже їй чоловік.– Я тебе, проклят бабу, втоплю! – та й потяг її до річки. А річка була недалечко, зараз на городі.
Привів до берега, питає:
– Кажи, що кошено, бо втоплю!
А вона:
– Стрижено!
Він її шубовсть у воду!.. Подержав трохи в воді, витіг, питає:
– А що, чи й тепер стрижено?
– Стрижено!
Він її ізнов у воду… От-от пропаде дурна баба… аж бульбашки стала пускати, а ще таки підняла з води руку та й стала виробляти пальцями так, наче кравець ножицями ріже, цебто: стрижено, стрижено!
Бачить чоловік, що не здолати завзятої баби, витіг її з води та й плюнув.
Інші цікаві казки
Як маленький їжачок школу полюбив
У великій родині їжачків настав кінець літа. Сонце ще лагідно пригрівало землю, пахли гриби й достиглі ягоди, а мама-їжачиха лагідно збирала своїх дітей до школ...
Кобиляча голова
Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвідки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийде...
Два брати
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У м...
Як Братчик Кролик впорався з маслом
Були колись часи, – говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, – були колись часи – усі звірі жили дружно, як добрі сусіди...
Коржик
Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже: – Спечи мені, старенька, хлібця! А баба каже: – Не спечу, бо нема борошна! – Та,– каже дід,– піди в комору,...
Аби гроші – гріха не буде
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе....
Додати коментар