Пригода солодкоїжки Петрика

Жив собі в мальовничому містечку хлопчик на ім’я Петрик. Він був веселий, пустотливий, але мав одну велику слабкість – обожнював солодощі! Від ранку до вечора він тільки й робив, що ласував карамельками, шоколадками, тістечками та мармеладками.

– Петрику, з’їж кашу! – просила мама щоранку. – Не хочу каші, краще ще шматочок тортика! – відповідав хлопчик, уже відкушуючи шматок бісквіту.

Обід для нього складався з цукерок і шоколаду, а на вечерю він міг випити величезний глечик солодкого лимонаду. Мама й тато хвилювалися:

– Так не можна, синку! Тобі потрібні овочі та фрукти. – Але я чудово почуваюся! – заперечував Петрик і жував чергову жменю мармеладних ведмедиків.

Та ось одного ранку сталося щось дивне. Петрик прокинувся, подивився в дзеркало й… закричав:

– Ой, мамо! Що зі мною?!

Його волосся стало синім, шкіра зеленою, а по всьому обличчю з’явилися плями! Мама аж схопилася за голову:

– Це ж треба! Ти перетворюєшся на цукерку!

Терміново повезли Петрика до лікаря. В клініці їх зустріла мудра лікарка Оксана Сергіївна. Вона уважно оглянула хлопчика та похитала головою:

– Ой, хлопче, ти так захопився солодким, що воно почало змінювати тебе! Але не хвилюйся, я знаю, як тебе вилікувати. Але ти повинен пообіцяти, що більше не будеш їсти стільки солодощів! – Обіцяю! – швидко погодився Петрик, бо йому дуже хотілося повернути свій нормальний вигляд.

Лікарка дістала велику склянку з густим зеленим соком:

– Ось твій порятунок! Це суміш з моркви, шпинату, буряка та яблук. Пий!

Петрик заплющив очі, зробив ковток і… здивувався! Напій був несподівано смачний! І тут почали відбуватися чудеса: його волосся поступово повернулося до звичайного каштанового кольору, шкіра стала рожевою, а плями зникли!

З того дня Петрик навчився їсти не лише солодощі, а й корисні продукти. Він зрозумів, що ягоди, овочі та фрукти теж можуть бути дуже смачними. І більше ніколи не переїдав цукерок!

Кінець!