Песик Нюфік

Був собі один грайливий песик на ім’я Нюфік. Це був милий песик з великими вухами та коричневою шерстю. Нюфік був маленьким, але дуже веселим і грайливим песиком. Він любив ганятися за своїм власним хвостом або радувати свою родину.
Найбільше йому подобалося бігати по траві на дворі, який він також вірно охороняв. Нюфіку приносило радість і гратися з його найкращим другом, хлопчиком Віктором, або довго спати у своїй будці чи в ліжечку біля каміна. Проте була одна річ, яка не радувала маленького песика, і це була вода. Нюфік дуже боявся води. Завжди, коли потрібно було купатися, він тремтів від страху і навіть лапки не занурював у озеро!
Одного дня, коли Віктор прийшов зі школи разом з батьками, він ніс у руці жовтий м’яч. Це був блискучий і стрибучий м’ячик, сюрприз для їхнього песика. Нюфік був у захваті від нього. Він носив його всюди з собою, чи то в домі, чи на вулиці. М’ячик відскакував, пересувався носиком або ловився в пащу, коли Віктор його кидав.
«Йдемо до парку!» – вигукнув одного суботнього ранку Віктор, тримаючи в руці повідець і улюблений жовтий м’ячик Нюфіка. У песика випрямилися вушка, і він почав стрибати від радості, не міг дочекатися прогулянки до парку. Там багато песиків, красива зелена травичка і різні дивні запахи. Коли родина була в парку, мама з Віктором зняли з песика повідець, і розваги могли початися! Мама кинула м’яч високо в повітря, і песик побіг так швидко, як тільки міг, і підскочив у повітря, щоб його зловити. Він схопив його в пащу з гордим пихтінням і побіг назад до Віктора і мами, радісно виляючи хвостом. Коли ж Віктор кинув Нюфіку м’ячик, він полетів так невдало, що впав прямо в брудне озеро в парку. «Плюх!» почулося з озера. Віктор і мама марно кричали на песика, щоб він залишив м’ячик, що вони його дістануть, але Нюфік вже був у воді. Але ж він боїться води! Проте він не міг залишити там свою улюблену іграшку. А ось, песик подолав свій страх! Нюфік схопив м’ячик у пащу і гордо доплив до берега.
Мама і Віктор дивилися здивовано на песика, який щойно намагався струсити з себе краплі води. Нюфік отримав за свою сміливість не лише похвалу, а й смачний ласощі. Песик зрозумів, що хоч і боїться води, але ні за що не дозволить забрати свою улюблену іграшку. І так Нюфік став не лише грайливим, а й сміливим песиком.
Інші цікаві казки
Ранець, шапочка та ріжок
Жили колись три брати. Стали вони все біднішати і біднішати, і, нарешті, так збідніли, що довелося їм зовсім голодувати,– не було в них навіть і шматка хліба, щ...
Русалка в ставі
Жив собі на світі мірошник; він жив разом із своєю дружиною в повному достатку. Грошей і всякого майна було у них вдосталь, і із року в рік достаток у них збіль...
Казка вигадка смішна про ведмедя – ласуна
Цить, синочку, спати треба, Сяють зорі серед неба; Коло тебе мати ляже, Щось до сну тобі розкаже – Казка ось тобі смішна Про ведмедя – ласуна. В пасіці ст...
Про дідову дочку та бабину дочку
Був собі дід та баба, і було в них дві дочки: дідова дочка й бабина дочка. Дідова ж дочка була така добра та роботяща, все робила, що їй наказувано, а бабина до...
Розумна Ельза
Жила собі людина, і була у неї донька, звали її Розумною Ельзою. Ось виросла вона, а батько й каже: – Час би віддати її заміж. – Так, – сказала мати, – як...
Богатир на лимані
В селі Медовому на Херсонщині в одного чоловіка був жвавий хлопчина, з яким батько завше рибальчив. Коли він став уже парубком, то батько його взяв з собою на л...

Додати коментар