Ной і Великий Потоп (Старий завіт)

Дуже давно люди стали робити багато зла. Бог бачив це і засмутився, що вони більше не слухають Його. Але був один чоловік, який любив і слухав Бога. Його звали Ной.

Бог сказав Ною: Я зроблю потоп, щоб очистити землю від зла. Збудуй великий корабель – ковчег, щоб ти, твоя сім'я та тварини могли врятуватися.

Ной був слухняним. Він почав будувати ковчег за тим планом, який дав йому Бог. Це був великий корабель із дерева, з багатьма кімнатами всередині.

Бог наказав Ною взяти на ковчег свою сім'ю та пару кожної тварини: одного самця і одну самку, щоб вони могли народжувати потомство після потопу.

Коли ковчег був готовий, почався дощ. Він лив сорок днів і сорок ночей, і земля затопилася. Усе живе загинуло, крім тих, хто був на ковчезі.

Після дощу вода почала спадати, і ковчег зупинився на горі Арарат. Ной випустив голуба, щоб дізнатися, чи вже з’явилася суша. Спочатку голуб повернувся, бо ще не було де сісти. Але пізніше він приніс гілочку – це означало, що земля почала висихати.

Коли земля повністю висохла, Бог сказав Ною: Виходь із ковчега. Наповнюйте землю знову.

Ной побудував вівтар і подякував Богові. Бог пообіцяв, що більше ніколи не знищить землю потопом, і показав на небі веселку як знак цієї обіцянки.

Що ми можемо навчитися?

Бог цінує тих, хто слухає Його і робить добро. Послух і довіра до Бога приносять порятунок. Веселка нагадує нам про Божу любов і обіцянку миру.