Мишка в кошику: історія Кишмишу
Аудіоказка "Мишка в кошику: історія Кишмишу"
У високих горах, серед величезних зелених виноградників, розташувалося невеличке село, відоме своїм смачним вином. Виноградники тут були доглянуті з великою любов’ю, і кожного року жителі збирали врожай, який дарував їм найкраще вино. Однак була одна проблема: ніхто не міг придумати назву для винограду, з якого робили це чудове вино. Цей виноград був особливим — без кісточки, і його смак був неперевершеним.
Одного теплого літнього дня, коли врожай уже був зібраний і складений у великих кошиках, сталася дивовижна подія.
Маленька мишка, на ім’я Мія, зголодніла і вирішила знайти собі щось смачненьке. Вона тихенько підкралася до одного з кошиків із виноградом і залізла всередину, щоби поласувати соковитими ягодами.
Неподалік гралася маленька дівчинка на ім’я Ліза. Вона побачила, як Мія залізла до кошика, і крикнула:
— Киш, миш! Киш, миш! Киш, миш! Йди геть із нашого винограду!
Ліза підбігла до кошика й почала махати руками, намагаючись прогнати Мію. Миша швидко втекла, залишивши кілька ягід на землі. Жителі села, які були поруч, почули крик Лізи й зібралися довкола.
— Що сталося, Лізо? — запитала її бабуся Марія.
— Мишка залізла до нашого винограду! — відповіла Ліза, ще раз повторюючи: — Киш, миш!
У цей момент усі дорослі зазирнули одне на одного. Вони задумалися над словами Лізи і зрозуміли, що це може бути чудовою назвою для їхнього винограду.
— Лізо, ти тільки що дала нашому винограду ім’я! — усміхнувся дідусь Іван.
— Як це? — здивувалася Ліза.
— Ми назвемо його Кишмиш, — пояснила бабуся Марія. — Це прекрасно підходить для нашого особливого винограду без кісточки.
Усі мешканці села з радістю погодилися із цією ідеєю. Відтоді їхній виноград називався Кишмиш, і його слава поширилася далеко за межі села. Люди з усього світу приїжджали, щоб скуштувати цього смачного винограду і випити чудового вина, зробленого з нього.
Минали роки, але історія про те, як Ліза випадково придумала назву для винограду, передавалася з покоління в покоління. І кожного разу, коли хтось купував виноград Кишмиш, він згадував про ту маленьку мишку Мію, яка намагалася поласувати соковитими ягодами.
І кожного разу, коли вони бачать виноград Кишмиш на полицях магазинів, вони знають, що це не просто ягоди, а частинка їхньої історії, любові та праці.
Кінець!
Інші цікаві казки
Як маленький їжачок школу полюбив
У великій родині їжачків настав кінець літа. Сонце ще лагідно пригрівало землю, пахли гриби й достиглі ягоди, а мама-їжачиха лагідно збирала своїх дітей до школ...
Кобиляча голова
Був собі дід та баба. От і в діда дочка, і в баби дочка. От баба пускає їх на досвідки прясти. Дідова ж дочка пряде, а бабина все нічого не робить, а як прийде...
Два брати
Казка мовиться про двох братів. Старшого звали Василем, а молодшого — Михайлом. Старший брат дуже був заможний, жив у великих достатках. Молодший — навпаки. У м...
Як Братчик Кролик впорався з маслом
Були колись часи, – говорив дядечко Римус, перемішуючи залишки кави в кухлі, щоб зібрати весь цукор, – були колись часи – усі звірі жили дружно, як добрі сусіди...
Коржик
Був собі дід та баба. От одного дня дід і каже: – Спечи мені, старенька, хлібця! А баба каже: – Не спечу, бо нема борошна! – Та,– каже дід,– піди в комору,...
Аби гроші – гріха не буде
Жив собі піп. Та такий-то вже ласий на гроші був, що й не сказати. Ось одного разу в пана здохла собака. А той пан багатий був і любив собаку, як самого себе....

Додати коментар