Хитра Мавпочка і довірливий Котик

Колись давно в маленькому селі, біля лісу, у хатині старенької бабусі жили Мавпочка Марта й Котик Василько. Вони були великими друзями, але ще більшими пустунами. Здавалося, що їм найбільше на світі хочеться знайти щось смачненьке, і не надто хвилювало, як саме вони це зроблять.

Одного дня, коли бабуся вийшла до криниці по воду, Марта й Василько залишилися самі в хаті. Вони сиділи біля печі, дивлячись, як на черені смажаться запашні каштани. Їхній аромат заполонив кімнату, і друзі почали міркувати, як би їх дістати.

— Васильку, — почала Марта, хитро блимаючи очима, — ти ж у нас найспритніший і найвправніший. Дістань каштани, а я справедливо поділю їх між нами.

Котик задумався. Йому лестили слова Марти, але він вагався. Нарешті він сказав:

— Гаразд, спробую. Але допомагай мені пильнувати, щоби бабуся не побачила.

Василько обережно витягнув лапку й почав відсовувати жарини, під якими лежали каштани. Від жару йому пекло лапу, але він не здавався. Перший каштан він ледве дістав, другий — трохи швидше. І так раз за разом, аж поки не витягнув усі каштани.

— Молодець, Васильку! — вигукнула Марта, хапаючи каштани. — А тепер я їх поділю.

Проте замість поділитися, Марта почала швидко їсти каштани. Василько стояв ображений і облизував обпалену лапку.

Раптом двері розчинилися — повернулася бабуся. Побачивши розкиданий попіл і обгорілі каштани, вона вигукнула:

— Ох, хто це наробив такого безладу?

Марта зникла з кімнати за мить, а Василько залишився, сподіваючись пояснити, що це не тільки його вина. Але бабуся тільки покивала головою і почала лікувати котику лапку.

З того часу Василько більше не довіряв хитрій Марті.

Він навчився ловити мишей, і хоча це не було так смачно, як смажені каштани, зате лапки залишалися цілими.

А Марту ніхто більше не бачив у хатині — вона подалася шукати нових друзів для своїх витівок.

Кінець!

Не завжди варто довіряти тим, хто говорить приємні слова — іноді за цим може ховатися хитрість. Мавпочка Марта скористалася добротою котика, але втратила його довіру. Справжня дружба будується на чесності та взаємоповазі, а не на обмані. Важливо думати, перш ніж діяти, і не піддаватися на спокусу лестощів.

Пам’ятай, що справжня дружба — це коли обоє допомагають і підтримують одне одного, а не використовують. Нехай ця казка нагадує тобі, що бути чесним завжди краще, ніж хитрувати.

Примітка:

За основу цієї казки взята байка Езопа Мавпа і Кіт, адаптована для українських дітей.