Карусель, повна чарівних слів

Літо вже закінчилося, і барвиста осінь повільно віталася з вулицями, але сонечку вдалося ще сховати кілька своїх теплих літніх променів. І так нас приємно своїми останніми променями лоскотало на обличчях і зігрівало.

Був гарний осінній день, і маленька Ема вирушила зі своїми батьками на сільський ярмарок, який відбувався в їхньому селі. Вона дуже чекала на нього і весь тиждень ні про що інше не говорила. І нарешті настав цей день, сьогодні субота! Ура на ярмарок!

Родина вирушила на ярмарок, де вже в повітрі панував гарний настрій і радість. Навколо ми могли натрапити на маленькі кіоски, прикрашені кульками, в яких ховалися всілякі солодкі чи солоні смаколики.

Емка одразу вирушила до цукрової вати. «Це вона! Але на смак як цукерка!» сказала вона, коли їла її. Батьки лише засміялися. Коли вони далі прогулювалися ярмарком, всюди грала весела музика, люди прогулювалися і сміялися, а їхні діти, що гралися, чекали на найкраще… Каруселі!

«Мамо, мамо, я хочу піти на карусель!» — кричала Емка, яка весело стрибала поруч з батьками. На вулиці вже сутеніло, і карусель красиво світилася рожевим кольором. Емка доїла цукрову вату і вказала на рожево сяючу карусель прямо перед ними. Ой, вона величезна! Карусель крутилася, і діти сиділи в «чарівних» сяючих лебедях.

«Хмм,» — задумалася мама, «але Емко, так некрасиво говорити. Яке хочу? Там має бути чарівне слово!» — усміхнулася мама до своєї доньки.

«Що? Що це за чарівне слово?» запитала з цікавістю маленька дівчинка. Ой, маленька Емка знову забула! Мама присіла до доньки і мудро сказала: «Чарівні слова — це ті, які ми з татом постійно тебе вчимо. Ці чарівні слова мають у собі магію доброти. Тому ти завжди повинна їх використовувати, повинна гарно вітатися, доброго ранку, дня чи вечора, потім повинна також гарно дякувати, коли щось отримуєш, а коли щось хочеш, повинна гарно по…?» подивилася на доньку запитливо мама і підняла одну брову.

«Попросити! Я повинна гарно попросити! Це чарівне слово!» – весело вигукнула Ема. Вона вгадала! Це чарівне слово! Вона повинна це запам’ятати, адже вона вже велика дошкільниця! Емка усміхнулася, гордо підійшла до каруселі і ввічливо сказала: «Будь ласка, мамо, можна мені на карусель!?» І усміхнулася.

«Так, можна! І ти знаєш, що кожного разу, коли ти використовуєш чарівне слово і ввічливо про щось питаєш, на небі з’являється ще одна зірка від радості?» – сказала мама і показала на небо, повне зірок, бо вже стемніло.

«Тож чим я буду ввічливішою, тим повніше буде небо?» — запитала Емка. Мама кивнула, усміхнулася і з татом пішли купити квиток на лебедину карусель.

Любі діти, чарівні слова дуже важливі, і ми повинні їх використовувати не лише для того, щоб на небі з’являлися сяючі зірочки, але й тому, що нас цьому вчать мама, дідусь і пані вчителька, і що це належить робити, і це правильно. Ми завжди повинні гарно дякувати, просити і вітатися.

Емка, звісно, гарно використала чарівне слово і тоді, коли їй пан подав квиток на карусель і побажав їм гарної поїздки. А ви знаєте, яке чарівне слово сказала Емка панові, який їй подав квиток? Сподіваємося, що ви, діти, напишете нам це і вдома будете використовувати чарівні слова!