Чарівний конячка

В одному місті жив багатий купець, який мав біля свого дому чудовий сад, де вирощував просо. Кожного дня він ретельно його перевіряв, але одного дня виявив, що велика частина врожаю зникла.

Розлючений купець вирішив, що зловить злодія і покарає його. Він доручив це завдання своїм трьом синам – Міхаїлу, Юрі та Яну. Хто з них зловить злодія, той отримає винагороду.

Першу ніч стеріг найстарший Міхаїл. Озброївся пістолетами, шаблею та запасами їжі, але швидко заснув під кущем чорної бузини. Вранці виявив, що зник ще один шматок проса. Другу ніч до сторожі взявся Юра. І він взяв зброю, а також мотузку і палицю, але і він не встояв перед сном. Вранці просо знову зникло. Батько був розлючений і покарав обох синів.

Третю ніч прийшла черга Яна. Він не взяв із собою жодної зброї, але оточив себе терням і будяками. Коли його почав долати сон, колючки вкололи його в ніс, і він залишився бадьорим. Опівночі почув тупіт і побачив, як у просі пасеться маленьке лоша. Ян його зловив і відвів до стайні. Вранці брати сміялися з Яна, що він, як і вони, нічого не зловив, але Ян їх здивував, коли привів до стайні, де стояло гарне лоша. Батько був у захваті і подарував лоша Яну, який назвав його Злодій проса.

Через деякий час по краю рознеслася звістка, що в замку на Скляній горі чекає зачарована принцеса. Хто б зміг дістатися на гору і тричі об’їхати замок, міг би її звільнити і взяти за дружину. Багато молодиків вже намагалися здолати гору, але всі закінчили внизу в прірві. Міхахл і Юра купили сильних коней, підкували їх гострими підковами і вирушили в дорогу. Але через деякий час обидва зірвалися зі Скляної гори.

Ян зробив ставку на свого Злодія проса. Він піднявся на маленького коня, який легко рушив угору. Хоп і стрибок, хоп і стрибок – за мить вони були нагорі. І знову хоп і стрибок, хоп і стрибок, аж тричі об’їхали замок. У той момент, коли вони завершили останнє коло, ворота замку відчинилися, і в них стояла принцеса в золотій сукні.

«Так ось ти де, пустун!» – вигукнула з усмішкою до Злодія проса. «Коли ти втік від мене, я не могла спуститися вниз. Але тепер ти знову зі мною!»

Принцеса розповіла Яну, що Злодій проса – це її чарівний коник, який утік від неї. Ян і принцеса потім жили щасливо в замку на Скляній горі, тоді як його брати відновлювалися після своїх падінь. І так Ян довів, що іноді достатньо небагато – сміливості, розуму і трохи магії.