Пісня про Гудермес

Ми вільні! Ні, нема чудес,

Ми любимо старе ярмо;

Душа скрипить, немов протез, -

З вогню нас кличе Гудермес,

Та рятувати - не йдемо!

Ми чесні! Ні, раби словес,

Давно навиклі до ганьби;

З нас вичавив московський прес

Ту кров, що має Гудермес,

Кров непокори й боротьби.

Христос воскрес! Ні, не воскрес,

Лежить скатований в труні,

І не зійде він до небес,

Допоки в небо Гудермесе

Не здійме крила кам’яні.

Співає дух! Ні, виє пес,

Упир сибірський, новий цар,

Та не замовкне скрегіт лез,

Допоки славний Гудермес

Не відомстить за смерть і згар!

***