Вірш:

Дума Сковороди

21

Блакитний світ - як блекота,

Блакитний світ - звечірнів.

З тобою ж - тільки той і та,

і тільки те, що вірне.

Чи йми їм віри чи не йми -

вони живуть, як п’ють.

Живуть сами і ждуть сами,

сами себе кують.

А все те - хто ти, що ти сам,

а все те - ким би стати? -

Однаково: філософом

чи й до отари пастирем.

Однаковісінько. Пусте.

Живеш - і жий, і доста.

Коли ти сам собі ростеш,

і сам себе не просиш.

Бо є і зорі угорі,

і небо є вечірнє.

І є поріг, низький, як гріх,

тобі єдино вірний.

1964

Категорії та теги до вірша

Сподобалось? Поділись з друзями: