Вірш:
Досвітні огні
Ніч темна людей всіх потомлених скрила
Під чорні, широкії крила.
Хто спить, хто не спить, - покорись темній силі.
Щасливий, хто сни має милі!
Розкинула темная ніч свої чари,
Налинули сни, мов ті хмари,
Привиддя лихі мені душу гнітили,
Повстати ж не мала я сили…
Досвітні огні, переможні, урочі,
Прорізали темряву ночі,
Вставай, хто живий, в кого думка повстала!
Година для праці настала!
З віконечок ллється стяга та пресвітла,
Одрадість у серці розквітла,
